Попередження та протидія кібербулінгу
Попередження та протидія кібербулінгу
Кібербулінг – це один із різновидів булінгу (цькування), що передбачає жорстокі дії з метою дошкулити, нашкодити, принизити людину з використанням сучасних електронних технологій: Інтернету (електронної пошти, форумів, чатів, ICQ) та інших засобів електронної техніки – мобільних телефонів чи інших ґаджетів.
Відмінності кібербулінгу від булінгу зумовлюються особливостями Інтернет-середовища: анонімністю, можливістю підмінити ідентичність, охоплювати велику аудиторію одночасно, здатність тероризувати та тримати у напрузі жертву будь-де і будь-коли.
Кібербулінг являється формою психологічного насильства.
Типи кібербулінгу:
- використання особистої інформації – «зламування» поштових скриньок, серверів, сторінок у соціальних мережах із метою отримання особистої інформації про людину й переслідування її;
- анонімні погрози – кіберхулігани анонімно посилають листи на адресу електронної пошти своєї жертви з повідомленнями загрозливого змісту;
- переслідування – кіберпереслідування відбуваються за допомогою мобільного зв’язку. Хулігани переслідують жертву, завдаючи брудних образ принизливого характеру або шантажуючи таємними фактами;
- тролінг – розміщення в Інтернеті (на форумах, у блогах тощо) провокаційних повідомлень із метою викликати конфлікти між учасниками;
- флемінг — обмін короткими гнівними й запальними репліками між двома чи більше учасниками. Частіше за все розгортають на чатах, форумах, у дискусійних групах, інколи перетворюються у затяжну війну, що може привести жертву до сильних емоційних переживань;
- обмовлення або зведення наклепів — розповсюдження принизливої неправдивої інформації. Це можуть бути текстові повідомлення, фото, пісні, які змальовують жертву в образливій манері;
- хепіслепінг — відеоролики із записами реальних сцен насильства. Ці ролики розміщують в Інтернеті без згоди жертви.
Ознаки кібербулінгу:
- систематичність (повторюваність) діяння;
- наявність сторін – кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі (за наявності);
- дії або бездіяльність кривдника, наслідком яких є заподіяння психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страх, тривога, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого.
Якщо висловлювання, поширення картинок тощо в мережі Інтернет щодо певної особи сприймається нею як жарт, не мають систематичного характеру та не викликають негативних емоційних реакцій, такі дії не вважаються кібербулінгом.
Правила безпеки в Інтернеті:
- Не поспішай викидати свій негатив у кіберпростір. Перш ніж писати й відправляти повідомлення, слід заспокоїтися, вгамувати злість, образу, гнів.
- Створюй власну онлайн-репутацію, не купуйся на ілюзію анонімності. Хоча кіберпростір і надає додаткові можливості відчути свободу й розкутість завдяки анонімності, існують способи дізнатися, хто стоїть за певним нікнеймом.
- Зберігай підтвердження фактів нападів. Якщо тебе дуже засмутило повідомлення, картинка, відео тощо, слід негайно звернутися до батьків по пораду, зберегти або роздрукувати сторінку самостійно, щоб порадитися з дорослими в зручний час.
- Ігноруй одиничний негатив. Часто кібербулінг внаслідок твоєї правильної поведінки зупиняється на початковій стадії.
- Якщо ти став очевидцем кібербулінгу, правильною поведінкою буде: виступити проти агресора, дати йому зрозуміти, що його дії оцінюються негативно; підтримувати жертву — особисто або в публічному віртуальному просторі надати їй емоційну підтримку; повідомити дорослим про факт некоректної поведінки в кіберпросторі.
- Блокуй агресорів. У програмах обміну миттєвими повідомленнями є можливість блокувати повідомлення з певних адрес. Пауза в спілкуванні відбиває в агресора бажання продовжувати цькування.
- Не варто ігнорувати агресивні повідомлення, якщо листи невідомого вам відправника систематично містять погрози або порнографічні сюжети. У цьому випадку слід скопіювати ці повідомлення і звернутися до правоохоронців. Якщо образливу інформацію розміщено на сайті, слід зробити запит до адміністратора для її видалення.
Поради батькам і педагогам, як створити дітям безпечний простір для користування інтернетом
Дуже важливо говорити з дітьми про безпеку в інтернеті та кіберзагрози. Відверті розмови про ризики кібернасильства та його наслідки можуть запобігти багатьом проблемам. Підтримуйте довірливі стосунки з дитиною, щоб вона не боялася звернутися до вас по допомогу в разі якихось негараздів. Будьте уважними до емоційного стану своєї доньки чи сина.
Діти часто не усвідомлюють небезпеку віртуальних зв’язків, тому важливо контролювати їхню активність та пояснювати, що особиста інформація — це приватні дані і захист такої інформації передбачено на рівні законодавства. Важливо, щоб діти розуміли, що прийнятно публікувати про себе в інтернеті, а що ні.
Обговоріть також секстинг та сексуальні домагання в інтернеті. Секстинг — це обмін сексуально відвертими повідомленнями, фотографіями або відео за допомогою мобільних телефонів, соціальних мереж або інших цифрових засобів комунікації. Поговоріть з дитиною про результати секстингу та про те, як зображення можуть вийти з-під контролю в інтернеті. Заохочуйте дітей бути відкритими з вами та повідомляти про будь-який тип сексуального насильства чи кібернасильства, свідками якого вони стали.
Розкажіть їм про ознаки, які можуть допомогти уникнути сексуального насильства, а саме: отримання контенту відвертого змісту чи прохання незнайомців зустрітися особисто. Упевніться, що діти знають, що не варто приймати прохання стати друзями чи подарунки від незнайомців.
Про кібербулінг для підлітків» Як протистояти буллінгу в інтернеті
